Библия - Обещанное Восстановление

2-е Петра

Розділ 1

1 Симеон Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:

2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!

3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.

4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.

5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,

6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,

7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.

8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.

9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.

10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.

11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.

12 Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.

13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,

14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.

15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.

16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.

17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“

18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.

19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,

20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.

21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.

Второе Послание Петра

Глава 1

1 От Симона Петра, слуги и апостола Иисуса Христа. Тем, кто, благодаря праведности нашего Бога и Спасителя Иисуса Христа, получил ту же драгоценную веру, что и мы.

2 Пусть через познание Бога и нашего Господа Иисуса благодать и мир вам преумножатся.

3 Его божественная сила дала нам все необходимое для жизни и благочестия через познание Бога, призвавшего нас Своей собственной славой и добродетелью.

4 Благодаря им Он дал нам самые великие и драгоценные обещания, чтобы через них вы стали причастны к божественной природе и избежали растления земными страстями.

5 Поэтому приложите все старания, чтобы дополнить вашу веру добродетелью, добродетель — знанием,

6 знание — умением владеть собой, умение владеть собой — стойкостью, стойкость — благочестием,

7 благочестие — братолюбием, братолюбие — любовью.

8 Если в вас есть эти качества, и если они умножаются, то ваше познание Господа нашего Иисуса Христа уже не будет бесполезным и бесплодным.

9 У кого же этих качеств нет, тот близорук и слеп и забыл об очищении от своих прошлых грехов.

10 Поэтому, братья, еще более старайтесь укрепляться в вашем положении призванных и избранных. Так вы никогда не споткнетесь,

11 и вам будет широко открыт вход в вечное Царство нашего Господа и Спасителя Иисуса Христа.

12 И потому я никогда не перестану вам об этом напоминать, хотя вам это и известно, и вы утверждены в истине, которую приняли.

13 Но пока я нахожусь в этой храмине, я считаю правильным освежать вашу память.

14 Я знаю, что скоро мне предстоит оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне.

15 Поэтому я буду стараться, чтобы и после того, как меня среди вас уже не будет, вы бы в любое время вспоминали об этих истинах.

16 Когда мы говорили вам о силе и пришествии нашего Господа Иисуса Христа, мы следовали не искусно сочиненным сказкам. Мы сами были очевидцами Его величия.

17 Честь и слава были даны Ему Богом Отцом, голос Которого прозвучал для Него в великой славе: «Это Мой любимый Сын, в Нем Моя радость».

18 Мы сами слышали этот голос, прозвучавший с небес, когда были вместе с Ним на святой горе.

19 Теперь мы еще тверже уверены в пророческом слове, и вы хорошо делаете, что внимаете ему, как светильнику, сияющему во тьме, пока не настанет день и Утренняя Звезда не взойдет в ваших сердцах.

20 И помните прежде всего о том, что никакое пророчество в Писании не исходит из измышлений самого пророка,

21 потому что пророчества никогда не были произносимы по воле человека, но движимые Святым Духом люди говорили от Бога.

2-е Петра Розділ 1	Второе Послание Петра Глава 1
1 Симеон Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:	1 От Симона Петра, слуги и апостола Иисуса Христа. Тем, кто, благодаря праведности нашего Бога и Спасителя Иисуса Христа, получил ту же драгоценную веру, что и мы.
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!	2 Пусть через познание Бога и нашего Господа Иисуса благодать и мир вам преумножатся.
3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.	3 Его божественная сила дала нам все необходимое для жизни и благочестия через познание Бога, призвавшего нас Своей собственной славой и добродетелью.
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.	4 Благодаря им Он дал нам самые великие и драгоценные обещания, чтобы через них вы стали причастны к божественной природе и избежали растления земными страстями.
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,	5 Поэтому приложите все старания, чтобы дополнить вашу веру добродетелью, добродетель — знанием,
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,	6 знание — умением владеть собой, умение владеть собой — стойкостью, стойкость — благочестием,
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.	7 благочестие — братолюбием, братолюбие — любовью.
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.	8 Если в вас есть эти качества, и если они умножаются, то ваше познание Господа нашего Иисуса Христа уже не будет бесполезным и бесплодным.
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.	9 У кого же этих качеств нет, тот близорук и слеп и забыл об очищении от своих прошлых грехов.
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.	10 Поэтому, братья, еще более старайтесь укрепляться в вашем положении призванных и избранных. Так вы никогда не споткнетесь,
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.	11 и вам будет широко открыт вход в вечное Царство нашего Господа и Спасителя Иисуса Христа.
12 Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.	12 И потому я никогда не перестану вам об этом напоминать, хотя вам это и известно, и вы утверждены в истине, которую приняли.
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,	13 Но пока я нахожусь в этой храмине, я считаю правильным освежать вашу память.
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.	14 Я знаю, что скоро мне предстоит оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне.
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.	15 Поэтому я буду стараться, чтобы и после того, как меня среди вас уже не будет, вы бы в любое время вспоминали об этих истинах.
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.	16 Когда мы говорили вам о силе и пришествии нашего Господа Иисуса Христа, мы следовали не искусно сочиненным сказкам. Мы сами были очевидцами Его величия.
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“	17 Честь и слава были даны Ему Богом Отцом, голос Которого прозвучал для Него в великой славе: «Это Мой любимый Сын, в Нем Моя радость».
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.	18 Мы сами слышали этот голос, прозвучавший с небес, когда были вместе с Ним на святой горе.
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,	19 Теперь мы еще тверже уверены в пророческом слове, и вы хорошо делаете, что внимаете ему, как светильнику, сияющему во тьме, пока не настанет день и Утренняя Звезда не взойдет в ваших сердцах.
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.	20 И помните прежде всего о том, что никакое пророчество в Писании не исходит из измышлений самого пророка,
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.	21 потому что пророчества никогда не были произносимы по воле человека, но движимые Святым Духом люди говорили от Бога.

Старий
завіт

Новий
завіт

2-е Петра

Розділ 1

Второе Послание Петра

Глава 1

2-е Петра

Розділ 1

Второе Послание Петра

Глава 1

Старий завіт

Новий завіт

2-е Петра

Розділ 1

Второе Послание Петра

Глава 1

2-е Петра

Розділ 1

Второе Послание Петра

Глава 1

Старий
завіт

Новий
завіт